- зужитий
- —————————————————————————————зужи́тийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зужитий
Смотреть что такое "зужитий" в других словарях:
зужитий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зужити. 2) у знач. прикм.Використаний повністю, до кінця; який довго був у вжитку; старий. || Який утратив виразність унаслідок частого повторення; банальний, затертий (про слово, вираз, художній засіб і т … Український тлумачний словник
зужиткований — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зужиткувати. 2) у знач. прикм. Те саме, що зужитий 2). Зужитковані словесні штампи … Український тлумачний словник
банальний — 1) (який утратив виразність, набрид через часте повторення), стертий, у[в]тертий, зужитий, зужиткований 2) (неориґінальний, надто звичайний, позбавлений свіжости, своєрідности), плаский, неориґінальний, тривіяльний книжн … Словник синонімів української мови
